Генеральне консульство
України в Сучаві (Румунія)

Імміграція в Україну

Імміграція в Україну

Інформація про порядок та умови імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України “Про імміграцію”.

Дозвіл на імміграцію в Україну можуть отримати іноземці та особи без громадянства, які відповідно до норм чинного законодавства України мають підстави для імміграції в Україну. Згадані підстави визначені відповідними положеннями статті 4 Закону України „Про імміграцію”:

Дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції, встановленої Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку, таким категоріям іммігрантів:

1. діячам науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України (пункт 1 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
2. висококваліфікованим спеціалістам і робітникам, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України (пункт 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
3. особам, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США, зареєстровану у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 3 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
4. особам, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України (пункт 4 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
5. особам, які раніше перебували в громадянстві України (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
6. батькам, чоловіку (дружині) іммігранта та його неповнолітнім дітям (пункт 6 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
7. особи, які безперервно прожили на території України протягом трьох років з дня надання їм статусу біженців в Україні чи притулку в Україні, а також їхні батьки, чоловіки (дружини) та неповнолітні діти, які проживають разом з ними (пункт 7 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”).

Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається:

1. одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України (пункт 1 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
2. особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України (пункт 2 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
3. особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням (пункт 3 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
4. особам, імміграція яких становить державний інтерес для України (пункт 4 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”);
5. закордонним українцям, подружжям закордонних українців, їх дітям у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України (пункт 5 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”).

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про імміграцію” заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:

1. особами, які постійно проживають за межами України, - до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання;
2. особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем їх проживання (а саме - до відділів з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб відповідних територіальних управлінь МВС України).

Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.

За неповнолітніх осіб, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники.

Якщо іммігрує один з батьків, якого (яку) супроводжують неповнолітні діти, він (вона) повинен подати заяву чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дітей разом з батьком (матір'ю). У випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати рішення відповідного державного органу про залишення дітей при батькові (матері). Зазначене рішення має бути легалізоване консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Для отримання дозволу на імміграцію разом із заявою встановленого зразка подаються:

1. копія документа, що посвідчує особу (підтверджує громадянство (підданство) чи статус особи без громадянства);
2. три фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
3. документ про місце проживання (в Україні та за кордоном);
4. документально підтверджені відомості про склад сім'ї (копії свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, документів про усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо);
5. документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, виданий лікувально-профілактичним закладом (не стосується осіб, зазначених у пунктах 1 і 3 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, а саме: одного з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітей і батьків громадян України та осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням).

Крім зазначених документів подаються:

1. для осіб, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - документ, що підтверджує підтримку їхнього клопотання центральним органом виконавчої влади України;
2. для осіб, зазначених у пункті 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - копії документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації спеціаліста або робітника вимогам, передбаченим у переліку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики;
3. для осіб, зазначених у пункті 3 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - копія документа про державну реєстрацію іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;
4. для осіб, зазначених у пункті 4 частини 2 та у пункті 1 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з громадянином України;
5. для осіб, зазначених у пункті 5 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - документ, який підтверджує, що особа раніше перебувала в громадянстві України;
6. для осіб, зазначених у пункті 6 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з іммігрантом, і документ про те, що іммігрант не заперечує проти їх імміграції та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні;
7. для осіб, зазначених у пункті 7 частини 2 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - копія документа, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня надання їй статусу біженця в Україні чи притулку в Україні;
8. для осіб, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - копії документів про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами України або про встановлення над ними опіки чи піклування громадянина України;
9. для осіб, зазначених у пункті 3 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - документи, які підтверджують, що вони або хоча б один з їх батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України "Про правонаступництво України", а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР);
10. для осіб, зазначених у пункті 4 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, - подання центрального органу виконавчої влади України про те, що імміграція особи становить державний інтерес для України.

Особи, які постійно проживають за межами України, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також довідку про відсутність судимості (не стосується осіб, зазначених у пунктах 1 і 3 частини 3 статті 4 Закону України „Про імміграцію”, а саме: одного з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітей і батьків громадян України та осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням).

Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Копії цих документів, а також письмове підтвердження згоди на імміграцію та гарантії приймаючих осіб подаються нотаріально засвідченими. Документи, відомості за якими можуть змінюватися, можуть бути подані протягом шести місяців від дня їх видачі.

Якщо за дії, пов'язані з наданням дозволу на імміграцію, законодавством України передбачена сплата державного мита або консульського збору, разом із заявою подається документ про його сплату.

У разі неподання особою всіх визначених Законом України „Про імміграцію” документів заява про надання дозволу на імміграцію не приймається.

У разі необхідності відповідні компетентні органи, які забезпечують провадження у справах з питань імміграції, можуть затребувати інші документи, що уточнюють наявність підстав для надання дозволу на імміграцію, якщо це не суперечить Закону України "Про імміграцію", а також запросити для бесіди заявників чи інших осіб.

Термін розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати одного року з дня її подання.

Порядок в'їзду іммігрантів в Україну і видачі їм
посвідки на постійне проживання в Україні

Особі, яка постійно проживає за межами України і отримала дозвіл на імміграцію, дипломатичне представництво чи консульська установа України за її зверненням оформляють імміграційну візу, що є чинною протягом року з дня її оформлення. Зазначена особа в'їжджає на територію України в порядку, встановленому законодавством України.

Після прибуття іммігранта в Україну він повинен звернутися протягом п'яти робочих днів до органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем проживання із заявою про видачу йому посвідки на постійне проживання (посвідка на постійне проживання - це документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні). До заяви мають додаватися копія паспортного документа заявника із проставленою в ньому імміграційною візою та копія рішення про надання дозволу на імміграцію.

Орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції протягом тижня з дня прийняття заяви видає іммігранту посвідку на постійне проживання.

Особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем її проживання видає посвідку на постійне проживання протягом тижня з дня подання нею відповідної заяви.